Так приємно знову опинитися у колі однокласників. Це чудово, що ми можемо згадати наші шкільні дні та прокази. Вибачитись за свою поведінку перед вчителями і подякувати їм, знову, за все, що вони для нас зробили. Зі святом. П’ю за шкільну пустоту, яку ми сьогодні неодмінно згадаємо.

Ще вчора дітьми ми сиділи за партами, а сьогодні зібралися як дорослі, самостійні люди. Піднімемо келихи за теплу зустріч, вірних друзів та улюблених викладачів.

Дивіться, нещадний час: і змінилися багато хто з нас, сім’єю обзавестися встигли, працюють, не знаючи дрімоти годину. Давайте бачитися ми станемо частіше, не забуваючи молодості краси.

Добре, що зібралися і не забуваємо про шкільні часи. Зараз подорослішали, що відбулися, обзавелися сім’ями та дітьми, а колись дурні, відчайдушні, безжурні та терплячі улюблених викладачів. Ох, і натерпілись вони від нас! Низький уклін. За нас, однокласники! Нехай ці зустрічі рідкісні, але вони хвилюючі та незабутні. Відкладемо клопіт і насолодимося цим історичним моментом. Згадаймо колишнє, розповімо нове, покажемо себе і про себе розповімо. За зустріч!

Сьогодні на зустрічі випускників, серед таких близьких та осіб, хотілося б за всіх нас вибачитися у наших вчителів. Адже ми їм добряче попсували нервів і здоров’я. Нехай ваша робота буде легкою і приносить тільки задоволення та радість!

Сьогодні прекрасний день, ми зібралися з вами через роки, всі залишилися тими самими дітьми, добрими, щирими. Приємно вас усіх бачити, згадати моменти з дитинства, це дуже позитивні емоції для нас, а веселощі, сміх подовжують життя.

Ми з вами – це одна велика родина. І нехай час прагне віддалити нас один від одного, але наші стосунки завжди будуть теплими та міцними. Я бажаю кожному з вас особистого щастя, величезного успіху і, звичайно ж, ніколи не забувати того чудового часу, який ми разом провели в школі.

Ми пам’ятаємо одне одного ще зеленими. Сьогодні кожен з вас став особистістю. Я впевнений, що ваше життя склалося саме так, як ви мріяли сидячи за письмовим столом. Я хочу вам побажати, щоб ви не знали в житті нудьги і продовжуйте так само!

Існують комети, які наближаються до нашої планети раз на сто років. Піднімемо келихи за те, щоб наближення наступної комети ми зустріли у тому ж складі, що й сьогодні.

Дорогі однокласники, як же чудово зустрінеться і знову поринути у шкільне життя, згадуючи вчителів, кумедні моменти, хто в кого списував, хто в кого був закоханий, хто кого смикав за кіски… Наче знову повертаєшся в дитинство. Тож давайте частіше зустрічатися, щоб ось так, сидячи всім разом і згадуючи наше шкільне минуле, поринати в безтурботність і молодіти душею, хоча вона в нас і так не стара.

Минули роки, але нас, друзі, об’єднує час безтурботного дитинства та неспокійної юності, яке швидкокрилим птахом пролетіло у стінах нашої незабутньої школи. Цей час наша пам’ять зберігатиме завжди як прекрасну частину нашого життя.
Вип’ємо за зустріч!

Дорогі однокласники! Незважаючи на все те через що нас змусила пройти життя я нескінченно щасливий, що через стільки часу, ми все ще можемо збиратися за одним столом і просто згадувати всі ті витівки, що ми дивували і свята які ми влаштовували. І поринути в ті далекі, але такі безтурботні роки.

За нашу зустріч, щоб вона не була останньою. Ми всі такі ж добрі, щирі, наївні хлопці. Бажаю чудового вечора.

Зустрітися нам через стільки довгих років нам даровано Богом. Нехай тепер ми вже не одна родина, не такі близькі, як раніше, але все ж таки, я радий, що ми залишилися колективом, дружним і веселим. За зустріч, випускники!

Дуже добре, що ми зібралися сьогодні наче кілька років тому. Усі разом, дружним колективом. Дякую вам за теплі спогади, і сподіваюся, що ми збиратимемося якнайчастіше. Давайте вип’ємо за приємні моменти, проведені разом!

Ось ми й зустрілися через роки. Кожен з нас подорослішав, досяг чогось у житті. Але в нашій пам’яті назавжди залишаться шкільні роки — пустотливі та цікаві. Давайте вип’ємо за наш клас та за цю довгоочікувану зустріч!

Дорогі мої однокласники! Сьогодні ми зібралися тут, щоб згадати юність та солодке шкільне життя. Хоч ми зараз уже майже старенькі, я все одно побажаю, щоб наші приємні спогади про школу ніколи не розчинилися в наших душах та серцях! За нас!

Ми зовсім не змінилися, ми такі ж хлопці та дівчата, але з невеликим досвідом, зі своїм поглядом, принципами. Але я бажаю вам усім залишатися тими ж наївними, добрими дітьми зі щирою вірою, надією та любов’ю.

Однокласники – за всі роки навчання стають рідними. Ви маєте спільні інтереси, заняття, маєте свої секрети. Потім усі дорослішають і розходяться по всіх кутках величезного світу, кожен соєю дорогий. Але так приємно потім ось так от зібратися улюбленим класом і дізнатися, як змінилося життя кожного з нас. Тож давайте зробимо ці радісні зустрічі регулярними.

Я дуже радий вас усіх тут бачити. Як я бачу, час нас усіх трохи підігнав, але знаєте, незважаючи на роки, які ми прожили окремо один від одного, я ніколи не зможу забути ті чудові часи надій і мрій, які ми провели разом. Давайте вип’ємо за ті чудові дні і за цих чудових людей.

Дивіться також