Сьогодні на зустрічі випускників, серед таких близьких та осіб, хотілося б за всіх нас вибачитися у наших вчителів. Адже ми їм добряче попсували нервів і здоров’я. Нехай ваша робота буде легкою і приносить тільки задоволення та радість!

Сьогодні прекрасний день, ми зібралися з вами через роки, всі залишилися тими самими дітьми, добрими, щирими. Приємно вас усіх бачити, згадати моменти з дитинства, це дуже позитивні емоції для нас, а веселощі, сміх подовжують життя.

Ми з вами – це одна велика родина. І нехай час прагне віддалити нас один від одного, але наші стосунки завжди будуть теплими та міцними. Я бажаю кожному з вас особистого щастя, величезного успіху і, звичайно ж, ніколи не забувати того чудового часу, який ми разом провели в школі.

Ми пам’ятаємо одне одного ще зеленими. Сьогодні кожен з вас став особистістю. Я впевнений, що ваше життя склалося саме так, як ви мріяли сидячи за письмовим столом. Я хочу вам побажати, щоб ви не знали в житті нудьги і продовжуйте так само!

Існують комети, які наближаються до нашої планети раз на сто років. Піднімемо келихи за те, щоб наближення наступної комети ми зустріли у тому ж складі, що й сьогодні.

Дорогі однокласники, як же чудово зустрінеться і знову поринути у шкільне життя, згадуючи вчителів, кумедні моменти, хто в кого списував, хто в кого був закоханий, хто кого смикав за кіски… Наче знову повертаєшся в дитинство. Тож давайте частіше зустрічатися, щоб ось так, сидячи всім разом і згадуючи наше шкільне минуле, поринати в безтурботність і молодіти душею, хоча вона в нас і так не стара.

Минули роки, але нас, друзі, об’єднує час безтурботного дитинства та неспокійної юності, яке швидкокрилим птахом пролетіло у стінах нашої незабутньої школи. Цей час наша пам’ять зберігатиме завжди як прекрасну частину нашого життя.
Вип’ємо за зустріч!

Дорогі однокласники! Незважаючи на все те через що нас змусила пройти життя я нескінченно щасливий, що через стільки часу, ми все ще можемо збиратися за одним столом і просто згадувати всі ті витівки, що ми дивували і свята які ми влаштовували. І поринути в ті далекі, але такі безтурботні роки.