У мене на життєвому шляху зустрічалися і горе, і біди. Бувало я відчував смак перемоги. Було багато різних у житті ситуацій. Але гідно витримати всі ці випробування допомогла мені лише любов — любов до людей, стосунків та навколишнього світу. Нехай у вас у серці живе кохання, яке поглине всі життєві негаразди. За кохання!

Давайте піднімемо келихи за почуття, яке окрилює та змушує наші серця битися сильніше. Це почуття зігріває нас теплом та ніжністю. Звичайно, це кохання. Бажаю всім любити та бути коханими.

Без кохання у нашому житті дуже важко. І я не маю на увазі кохання, як щось фізичне чи матеріальне. Давайте вип’ємо за те почуття, яке підкошує ноги, забирає здатність говорити, окрилює та замінює сон. Нехай кожного з вас спіткають і поглинуть ці стани.

Кажуть, той, хто не любив, ніколи і не жив зовсім. Хочу побажати тобі, щоб любов наповнювала твою душу, щоб це прекрасне почуття зробило твоє життя чарівним та яскравим! Я піднімаю свій келих за кохання, за те, щоб воно було скрізь і всюди.

Давайте вип’ємо за тих, хто вміє по-справжньому любити. За тих, хто завжди підтримає та зрозуміє. За тих, хто у будь-якій ситуації буде на вашому боці. За тих, хто втішить у скрутну хвилину, за тих, хто сам не знає, за що вас любить. Адже таким людям, які люблять нас такими, які ми є, немає ціни! І нехай таких людей ми любимо у відповідь, тому що немає нічого сумнішого за нерозділене кохання!

За любов у всьому світі, за любов до всього, до Батьківщини, до батьків, до дітей, до коханої людини, до навчання, до роботи, до хобі, до природи, до подорожей, до поїздок, до машин, до квітів, до тварин і до іншого, і найголовніше — до себе.

Давайте вип’ємо за щире, чисте та безтурботне почуття, яке надає нам сил та енергії. Вип’ємо ж за кохання!

Третя чарка — за кохання, як заведено. Але ми можемо порушити традиції. І тоді нехай кожна третя буде за неї, за любов, рідну!

Кохання жінки – це як пляшечка хорошого коньяку! Важко знайти, бере міцно, сп’янює до втрати пульсу. Так вип’ємо ж за те, щоб у нашому серці оселилося тільки щире і п’янке кохання!

За кохання кожен має випити, бо кохання — наші ліки, наше порятунок, наша втіха, наша причина померти і сенс жити. Тож вип’ємо за цей великий дар — любити своїх рідних та близьких!

Буває любов меркантильна – до грошей. Буває любов платонічна – до душі. Буває еротична – до тіла. А буває — справжня, коли в людині любиш усе. Тож давайте вип’ємо за таке кохання і нехай кожного з нас люблять по-справжньому!

Кохання – штука непроста. Як не сплутати фальшиву зі справжньою?
— Мене розчулюють сніжинки, що тануть на твоєму волоссі, — це слова фальшивої любові.
— Мила, одягни шапку, сьогодні холодно, — так каже справжнє кохання.
Вип’ємо за неї, за справжнє кохання!

Кажуть, що кохання чоловіка – це еліксир молодості для його жінки, кохання жінки – це екстракт сили та успіху її чоловіка. Тож вип’ємо за те, щоб любов була взаємною, тоді у стосунках між чоловіком і жінкою буде гармонія!

Піднімемо келихи сьогодні за КОХАННЯ! За почуття ласкаві та віддані які не знають зрад та байдужості. Найголовніше, щоб з роками не було байдужості, а завжди була турбота, любов, повага! Шлях у всіх закоханих пар не гасне вогник пристрасті та кохання.

В одній казковій країні, по сусідству з милими феєчками жили бридкі тролі. Вигляд їх був такий потворний, що кожна феєчка, побачивши раптово хоч одного троля падала без почуттів. Так ці громили й розважалися. Але так сталося, що одному з тролів судилося закохатися у фею. Він намагався залишатися в тіні, спостерігаючи за коханою, щоб ненароком не злякати її. Так тривало дуже довго. Троль страждав, зітхав, а інші сміялися з закоханого бідолахи. Ось одного разу сильний порив вітру почав зносити маленьку фею у бік урвища. Її крихкі крильця не справлялися, і троль кинувся на допомогу коханій, розуміючи, що побачить лише гримасу жаху замість вдячності. Яке ж було його здивування, коли мила фея не тільки не злякалася, не впала без почуттів, а й поцілувала його в подяку. Окрилений любов’ю, він більше не був жахливий. Тож давайте вип’ємо за любов, яка перетворює, робить нас краще і надихає на подвиги.

Кохання для кожного своє. Для когось це пристрасть, для когось великі почуття, сповнені натхненням, для інших прихильність. Вип’ємо за це світле почуття! Для кожного воно своє!

Кохання – вино, що багатогранне смаком. Чим довше витримка, тим солодкість більша, гіркота мудріша. І випивши, ми нагадаємо всім коханим про багато смаків у їхній «вині» душі. Зберігаючи та доповнюючи людину.

Нехай у наших серцях завжди живе кохання. Нехай зігріває наші душі, даруючи відчуття щастя та радості, нехай надихає та окрилює. За любов — чисте, ніжне і щире!

Тільки любов може залишити на серці незабутній відбиток. І від того приносить це кохання щастя чи прикрості залежить наш душевний стан. Тому, я вам бажаю відчувати лише взаємне кохання і щоб воно вас надихало!

Є тост за віком, покірні високим почуттям, які не мають межі. За трепет душ, манливий, солодкий, що прокинувся навесні, куди не глянь. За серце, що вгору летить, у дурман, і за надію в прорву не впасти, в обман. Кохання, друзі, п’ємо за кохання.

Дивіться також