Хороша моя, пробач мені, я вкотре вчинив дурість. Звичайно ж, у мене й в думках не було образити тебе, але що зроблено, те зроблено. Тепер сиджу лаю себе, на чому світ стоїть. Повір, винна моя недорікуватість, я, як завжди, хотів сказати зовсім не те й не так… Прошу тебе зрозуміти тільки одне: зовсім неможлива річ для мене — зачепити чи образити тебе. Якщо зможеш прийняти мої вибачення, ти не уявляєш, яке це буде щастя. Прости мене…

Пробач мені, люба. Я шкодую, що так вийшло і обіцяю, що докладу всіх зусиль, щоб ти якнайшвидше забула про це і відпустила з серця образу. Дорога моя, ненаглядна, єдина, найкраща, будь ласка, не гнівайся, адже цілий світ стає похмурим і похмурим, якщо на твоєму обличчі немає посмішки.

Дивіться також