Подруго, ти мене, прошу, вибач! Мені так перед тобою соромно, але й розумію, що заслуговую на це. Найбільше на світі мені боляче поранити тебе, адже ти зовсім не заслуговуєш на це. Вибач, що так роблю!
Красиві вибачення перед подругою своїми словами своїми словами (у прозі), українською мовою.
Подруго, вибач мені, вибач за мої слова, які торкнулися тебе, за мої вчинки. Іншим разом я думатиму наперед. Вибач, будь ласка, за все. Мені так незручно перед тобою. Давай помиримось. Я цього дуже хочу.
Подруго, вибач! Здається, що я образила тебе в нашій останній розмові. Інакше б ти не мовчала цілий день. Я тебе так люблю, так ціную тебе, що не уявляю, як жити без наших розмов, веселощів та сміху. Прости мене. Я не хотіла тебе кривдити. Надалі намагатимусь спочатку думати, а потім уже говорити.
Подруго, люба, вибач! Давай проженемо образи геть! Я не права, безглуздо вийшло! Але це непорозуміння сталося і стало повчальним уроком! Нехай наша дружба встоїть цю бурю і знову буде мир між нами!
Вибач мені, подружко моя. Я дуже переживаю і не хочу, щоб ти продовжувала ображатись. Пробач мені, будь ласка, за всі мої слова та дії. Я обіцяю, більше так ніколи в житті не вчиню.
Давай не витрачатиме це чудове життя на образи та сварки. Давай доведемо, що ми вищі за це, і що наша дружба на порядок сильніша за будь-які настрої та негаразди. Вибач мені, подруго, давай повернемо наш дует на вершину.
Дорога подруго, прошу мене пробачити! Мені складно виправдатись, не знаю я як бути! Дурні вчинки, погані слова, тепер болить від цього дуже голова! Тебе мені не вистачає, все мене засмучує! Сподіваюся на прощення, чекаю до знемоги!
«Вибач» — просте слово, але комусь сказати його складно, комусь легко. Не важливо за що вибачається людина, хто винен, не важливо, як їй даються ці слова. Важливо, що ці слова кажуть «вибачаючись, я ставлю нашу дружбу, тебе, вищі за свої емоції, ти мені важливий». Адже це найцінніше, відчувати, що ти дорогий комусь у цьому житті.
