За суєтою буднів ми забуваємо про що мріяли, чого прагнули, чого хотіли досягти і про тих, хто поруч. З чуйних, розуміючих і дбайливих перетворилися на ділові, прагматичні та цинічні. Пропоную випити, щоб у кожного знайшлося місце, де він міг би підбадьоритися і знову навчився літати. За куточок, де панує гармонія, де ми любимо, нас люблять і ми щасливі!

Друзі! Я пропоную випити за чудову компанію за столом, з якою я маю честь відпочивати! Адже, як ми знаємо, не місце фарбує людину, а людина – місце! Тож давайте вип’ємо за всіх нас, які «фарбують» будь-яке місце!

Давайте вип’ємо за ясний ранок і похмурий вечір, за спекотне літо та студену зиму, за те, що любимо і можемо дарувати кохання, за щастя створювати сім’ю та ростити дітей, за рукостискання друга та теплоту рідних, за можливість бажати, творити та втілювати, за будь-який шанс, щоб стати кращим, за диво з чудес — за життя!

Друзі, пропоную випити за те, щоб у нашому світі ніколи не закінчувалася радість, щоби посмішки були всюди, а душа співала від щастя. Щоб дні були ясні, сонячні, веселі, і щоб проблеми були лише у фільмах!

Краса не може бути без того, хто дивиться і хто вкладає в красиву частинку власної внутрішньої краси. За що ми п’ємо? За здоров’я та майбутнє. Сьогодні ми вип’ємо за цей момент, який завжди з нами, але ми забуваємо про це, так само як і про його красу.