Дружина моя, лише думки про тебе рятують мене від туги та смутку, лише твої фотографії змушують усміхатися. Сподіваюся, що наша розлука триватиме недовго, і я скоро повернуся. Дуже сумую за тобою!

Дружина, люба, як же ти там без мене? Мабуть, дуже сумуєш, як і я. Дуже хотів би зараз зірватися і приїхати, обійняти, поцілувати і нікуди більше не відпускати, але робота зобов’язує сидіти тут і гріти душу лише думками про тебе. Але нічого, зовсім скоро я буду вдома, варто трохи потерпіти!

Дружина, як мені важко, коли між нами відстані, коли немає можливості тебе притиснути до серця і нескінченно тобі на вушко шепотіти ніжність і слова кохання. Я все готовий зробити, щоб скоротити розлуку нашу.

Дорога! Коли ти не поряд, мені важко. Сумую так, наче ми давно розлучені. Без тебе все негаразд. Життя стає сірим і нецікавим, порожнім і безглуздим. Тільки з тобою приходить відчуття радості та небувалого щастя. Люблю і сумую, люба.

Улюблена дружина, ти не поряд, туга з’їдає мене, мені не вистачає твоєї присутності поряд. Дуже сумно і похмуро без тебе та твого веселого сміху! Кохана, сумую так, що світ не милий мені, чекаю на нашу зустріч!

Дружина моя, я не можу передати словами, як я сильно за тобою сумую. Це нестерпне випробування. Хвилини здаються вічністю. Я так хочу швидше тебе побачити, обійняти та поцілувати. Знай, я сумую і сумую за тобою постійно.

Почуття самотності не залишає моє серце, дуже часто згадую той час, коли ми були разом і шалено за ним сумую, повертайся і я знову стану щасливим, адже в мене найкраща дружина у світі!

Рідна, сенс життя, янгол мій! Сумую, серце знемагає, немає сил — усі думки про тебе! Все стало сірим, фарби втратило, пропав спокій, не ладнаються справи! У душі, як похмурість мерзляка, туга! Ми нерозлучники, хай час пробіжить, як мить, я порину в твої обійми і більше ніколи не відпущу!