Привіт дорогий. Тільки не лякайся. Мене не треба зустрічати і я не пристаю до тебе з якоюсь нісенітницею про нові нігтики. У мене все нормально. Я просто хочу тобі сказати, що тебе дуже люблю.

Мені так з тобою добре, просто любити тебе, насолоджуватись часом, що ми разом проводимо, і радіти дрібницям, які створюємо один для одного. Я хочу, щоб так було завжди і не змінювалося нічого!

На цій величезній кульці мільярди людей і так складно зустріти того, з ким буде легко, спокійно, затишно і так тепло. Я рада, що серед усіх ми вибрали один одного і тонкі нитки пов’язали нас чимось більшим. Дякую що ти є, за трепетне ставлення, за ті емоції, що даруєш мені, за те, що приймаєш мене такою, якою я є, це безцінно для мене.

Коханий мій, з тобою я щаслива, як пташка в райському саду, як сонечко в ясному небі, як колос пшениці в чистому полі, як вітер, що гуляє просторами всієї планети. Ти моя сила, пристрасть і слабкість, моя воля, сміх і мрії. Моя любов до тебе — найніжніша, найчесніша, найщиріша, найтрепетніша, що є в цьому житті. І я прошу, давай берегти наші почуття, нехай вічно живе наше кохання.

Мій дорогий, мій єдиний. Іноді мені хочеться себе вщипнути. Так я сама собі заздрю. Ти найкращий, найдобріший, найсильніший… Хоча, я теж ого-го. Тож тобі пощастило не менше. Люблю тебе.

Любий мій, я тебе дуже люблю. Ти моя опора, підтримка, друг і найулюбленіша і найрідніша людина. Ти змушуєш мене посміхатися, коли хочеться плакати, змушуєш підніматися, коли здається, що нема сил, ти моє все, все моє життя!

Любий, ти в мене такий гарний, такий гарний, такий чудовий. Шалено тебе люблю, і не за щось конкретне, а просто так, просто за те, що ти є, за те, що посміхаєшся і перебуваєш поряд зі мною!

Рідна моя людина, ти б знав, як я тебе кохаю. Все всередині робить сальто, коли дивишся на мене. А коли ти не поряд, то не вистачає ніби мені повітря. Ось так сильні мої почуття, коханий.