У день Радониці бажаю згадати лише найсвітліші та найдобріші моменти, пов’язані з близькими, яких немає вже поряд, бажаю разом із рідними та друзями належним чином вшанувати пам’ять про тих, кого так не вистачає. Нехай їм там буде спокійно, нехай їхні душі більше не мучать насущних проблем буття.

У світлий день Радониці давайте згадаємо дорогих і рідних нашому серцю людей, які покинули нас у цьому житті. Помолимося за їхні душі та побажаємо царства небесного. У наших серцях вони залишаться жити вічно!

Радониця на пагорбі то яскравими променями сонця, то крапельками сріблястого дощу нагадує нам про наших близьких, яких немає поряд. Нехай у поминальний день серця згадає прекрасні моменти і теплі посмішки, які дарували нам дорогі люди. Ми їх пам’ятаємо та любимо. І нехай на небесах їм буде спокійно, просторо та добре.

Цього дня ми маємо згадати всіх близьких, які покинули цей світ, і віддати їм молитви. У наших серцях вони житимуть завжди.

Живіть з любов’ю та вдячністю у серці до своїх батьків, не забувайте їх, передавайте пам’ять про них своїм дітям та онукам.

Бог не має померлих, тільки померлих. Пам’ятайте ці слова, своїх близьких та рідних, помоліться за їхні душі, адже вони завжди поряд, живі у нашій пам’яті та у наших добрих серцях.